Новини

Шановні колеги!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня банківських працівників – професійного свята людей, котрі присвятили своє життя одній із необхідних та шанованих у суспільстві справі. 

Банківська система – це невід’ємна ланка національної економіки та потужний рушій її розвитку. Вибір професії банкіра – це вибір шляху відповідальності, відданості, цілеспрямованості. Від того, наскільки компетентними фахівцями є фінансисти, залежить економічна стабільність та розвиток держави. 
 

Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, результативної праці та наснаги, фінансового благополуччя, миру та злагоди у серцях! Нехай кожен день Вашого життя буде щасливий і радісний, а родинне тепло і затишок допомагають у виконанні почесного та відповідального професійного обов’язку!

Спасибі Вам, банківські працівники, за те, що Ви приносите величезну користь всій країні. Грошовий обіг дає нам можливість безбідного існування. Дякуємо за Вашу працю. Ми Вас поважаємо і шануємо! Нехай у кожного з нас буде стабільне фінансове становище та впевненість у завтрашньому дні!

Достатку Вам, успіхів, стабільності й процвітання! Зі святом!

11 квітня 2019 року учасники СНГ кафедри банківської справи «Банківський аналітик» провели науковий семінар на тему: «Репутаційні ризики у банківському бізнесі: проблеми та шляхи мінімізації». Зі вступним словом виступила голова гуртка Ольга Гнатів, представивши присутніх на заході: к.е.н., доцента Чайковського Я.І. та кураторів гуртка к.е.н., доцента Забчук Г.М. і  к.е.н., доцента Сороківську З.К. Захід відбувся для студентів спеціальності "Фінанси, банківська справа і страхування".       

Зокрема, Ольга наголосила, що в умовах сьогодення виникає об’єктивна необхідність аналізу, якісної і кількісної оцінки величини ризиків банківського сектора внаслідок наявності чіткого взаємозв’язку між станом банківської системи й економічним ростом країни. Процеси фінансової глобалізації, лібералізації руху капіталів, концентрації банками значних обсягів капіталу, активів та зобов’язань, що характеризуються великим обсягом і складністю операцій, системною пов’язаністю та складною замінністю, призводять до виникнення та накопичення великої кількості ризиків, одним з яких є репутаційний. В силу цього, на сьогодні позитивна ділова репутація фінансового посередника виступає індикатором суспільної довіри до фінансового сектору на інституційному рівні.

Із змістовними та ґрунтовними доповідями виступили: Гнатів Ольга та Ващук Ірина.

У доповіді на тему: «Теоретичні засади репутаційного ризику як індикатора суспільної довіри» студентка групи  ФБСм- 11 Гнатів Ольга зазначила, що даному етапі у теорії та практиці ризик-менеджменту цьому індикатору не приділяється належна увага: репутаційний ризик є недостатньо дослідженим, тому недооцінюється більшістю фахівців і топ-менеджерів банків. Однак аналіз функціонування вітчизняних та іноземних банків в Україні свідчить, що в умовах конкуренції на ринку банківських послуг саме репутаційний ризик серед нефінансових ризиків здобуває все більшого значення, тому що його недооцінка й ігнорування призводять до досить катастрофічних для банків наслідків, в тому числі й банкрутства.  

Також студентка зазначила, що репутація – це нематеріальний актив, який, по-перше, відображає суспільну оцінку діяльності суб’єкта основними зацікавленими сторонами, по-друге, визначає його конкурентну позицію на ринку. Репутаційний ризик банку передбачає можливість понесення банком збитків через формування у думці суспільства негативної інформації про банк, що спричинено, у свою чергу, низькими фінансовими результатами, недостатністю регулятивного капіталу, неякісними продуктами або некомпетентним персоналом.

 
Таким чином, для банківської діяльності, економічний зміст якої ґрунтується на довірчих відносинах і передбачає позитивну ділову репутації всіх її учасників, проблема точної ідентифікації та моніторингу репутаційних ризиків є особливо важливим завданням, як на стратегічному, так і оперативному рівнях роботи банку. Також, Ольга простежила взаємозв’язок репутації, іміджу, бренду та репутаційного ризику, а також сформувала комплексний підхід до розуміння сутності досліджуваного поняття.   

Із доповіддю на тему: «Шляхи запобігання та мінімізації репутаційного ризику» виступила Ващук Ірина, студентка групи ФБС-22. Вона наголосила на тому, що для банків ризик втрати ділової репутації негативно відображається на усій його діяльності, з огляду на те, що природа банківського бізнесу базується на підтриманні довіри кредиторів, вкладників, інших фінансових партнерів. Тому, коли репутація знаходиться під загрозою, працівники повинні діяти швидко і відповідально, роблячи все в межах своїх повноважень аби позитивно впливати на громадські ідеї, а саме:

• зрозуміти очікування зацікавлених сторін;
• зосередження уваги на позитивному іміджі та спілкуванні;
• створення планів реагування за непередбачених обставин тощо.
          Також студентка зазначила, що в умовах сьогодення репутаційні ризики набувають все більшого значення і повинні враховуватись при виборі ефективної і безпечної стратегії будь-якого банку, підприємства чи торгівельної мережі. У зв’язку з цим підвищення ефективності управління репутаційними ризиками стає надзвичайно актуальною проблемою економіки та сучасного менеджменту. Тому в кризових умовах втримати свої позиції досить часто допомагають саме раніше сформована репутація і завойована довіра акціонерів,партнерів. Клієнтів, а також робота з ідентифікації та мінімізації репутаційних ризиків.

Після виступу доповідаючих присутні взяли участь у жвавій дискусії. Голова СНГ Ольга Гнатів висловила подяку доповідачам за ґрунтовні виступи та усім учасникам круглого столу  за присутність та активну участь.

Дорогі друзі!

Щиро вітаємо Вас з Великоднем!
Нехай це величне свято наповнить серця світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаємо Вам здоров’я, добробуту і благополуччя. Нехай панують у Ваших серцях радість і душевний спокій. Душа нехай світлішою стає, серце пламеніє любов’ю, а помисли стануть щирими та добрими. Всіх Вам земних благ!

Бажаємо щастя й злагоди в родині

Та благодаті Божої з небес.

І хай по всій лунає Україні:

– Христос воскрес!

– Воістину воскрес!

У середу, 10 квітня,  учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» провели науковий семінар на тему: «Вплив інфляції на економічний розвиток – зло чи благо?»

На засіданні були присутні куратори гуртка: к.е.н., доцент Малахова О. Л. та к.е.н., доцент Іващук О. О. та викладачі кафедри банківської справи к.е.н., доцент Ганна Романівна Балянт і к.е.н., доцент Тетяна Богданівна Стечишин. На заході були запрошені студенти 2 курсу Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ та  їхній куратор к.е.н., викладач Тетяна Валеріївна Запаранюк. Захід відбувся для студентів спеціальності "Фінанси, банківська справа і страхування".

Перед семінаром для студентів Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ярослав Іванович Чайковський провів цікаву  та змістовну екскурсію у музеї грошей.

Розпочала науковий захід із вступними словами Голова гуртка Марія Дідик, підкресливши актуальність теми семінару. Вона зазначила, що інфляція є складним багатоаспектним явищем, яке властиве у тій чи іншій мірі всім країнам: як розвиненим й тим, що розвиваються, так і країнам перехідної економіки. Прийнято вважати, що інфляція виникає в сфері обігу грошових коштів, тому й обирають ті чи інші інструменти для боротьби з нею. Більшість країн борються з даною проблемою за допомогою відповідних монетарних інструментів. Насамперед, вони намагаються зменшити обсяг грошової маси, частіше всього з допомогою ставки рефінансування або норм резервування.

На заході першою доповідала студентка 2 курсу Анастасія Гаврилюк, яка зауважила, що інфляція як економічне явище органічно пов’язана з виникненням і функціонуванням грошей. Сутність цього явища виражається в переповненні каналів обігу грошовою масою понад потрібною їх кількістю для обслуговування ринку. А це викликає знецінення грошей, падіння їх купівельної спроможності, зростання цін на товари і послуги. При інфляції порушуються сталі пропорції в цінах на товари і послуги, продавцю і покупцю стає все складніше прийняти оптимальне економічне рішення.

Студентка відмітила, що зростання рівня інфляції, зазвичай, зумовлюється низкою чинників, які можуть різнитися в тій або іншій країні. Однак серед основних факторів виявлено наступні:  зростання цін на товари першої необхідності i продукти харчування; зростання внутрішніх i світових цін на ресурси, що зумовлює інфляцію імпорту; підвищення вартості багатьох послуг, зокрема послуг у сфері житлово-комунального господарства, будівництва та транспорту;  зростання рівня доходів населення, що є наслідком зростанням заробітної плати; збільшення державного дефіциту та державного боргу; кризові явища у валютній та фінансовій системах.

Доповідач проаналізувала розмір та динаміку цього показника за останні роки. Вона також зазначила, що НБУ зробив прогноз щодо інфляції на кінець 2019 р. на рівні 6,3%. Зниження інфляції відбудеться, насамперед, завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку.

Продовжила розгляд даної теми студентка 4 курсу Віта Слободецька, яка зауважила, що за допомогою інфляції держава може покрити свої непродуктивні, як правило, витрати. Через інфляцію встановлюється так званий емісійний податок. Так держава може отримати потрібні кошти за коротший термін, ніж за введення офіційних податків, або через збільшення державного боргу.

Студентка зазначила, що жоден центральний банк не прагне досягти саме нульової інфляції. За підтримки інфляції на цьому рівні економіка стає негнучкою і схильною до криз через причини. При утриманні інфляції на рівні близькому до нульового зростає ймовірність переходу до дефляції, яка є таким самим негативним економічним явищем, як і висока інфляція.

Було сказано, що у світовій практиці є багато прикладів, коли значні зусилля з досягнення низької інфляції не зумовили збільшення ВВП, а висока інфляція не стала перешкодою для економічного зростання.

На засіданні члени гуртка разом із викладачами перейшли до обговорення даної теми. А також було розглянуто негативний досвід Венесуели. Зокрема, за історичними рекордами за рівнем інфляції Венесуела стала в один ряд із Німеччиною 1919-1923 років (Веймарська республіка) і Зімбабве. Динаміка ВВП в останні кілька років набуває від’ємних значень. Станом на сьогодні гіперінфляція у Венесуелі становить 2,7 млн. %, а за прогнозами МВФ до кінця 2019 року може зрости до 10 млн. %.

Підсумувала результати наукового заходу Голова гуртка Марія Дідик, подякувавши доповідачам за цікаві виступи та усім учасникам за обговорення теми наукового семінару.

Автор: студентка 2 курсу ФББ

Яна Гробець.